Не плачте, мамо. Ваш син у Небеснiй сотнi. Йому вже не болять рани. Вiн прийде, коли Ви спатимете, i розкаже, як любить Вас. Не плачте, тату. Дайте поплакати Українi. Вже не тече кров iз ран Вашого сина. Не пече йому у грудях бiльше. Вже у сотнi своїй небеснiй стоїть на вартi. Праворуч вiд Бога. А ліворуч – його побратими. Андрiйки, Васильки, Iванки, Назари, Устими – усі тi, хто нинi названний Небесною сотнею. Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню вiддали нам найдорожче, що мали, – життя своє. За нас вiддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дiтей їхнiх доколихали, пiсень за них доспiвали. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати свiтовi. І ми плачемо, бо пам'ятаємо про тих, хто хотів змінити наш світ, змінити Україну, і не побоявся віддати своє життя за те, щоб у нас було краще майбутнє. Вихователі 6 групи Оліх О.О., Оліх Т.Б., Сторожук І.І., Шкільняк Н.Б. провели вечір шани і пам'яті за тих, хто пролив свою кров під час Революції Гідності. Звучали слова, поезія, пісні, які заставили згадати, задуматися, пам'ятати про тих, хто у Небесній Сотні.
Пам'ятайте і Ви!!!!!
|
