Доля Тараса Шевченка і доля України – невіддільні. Він жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення українського народу до волі. Шануючи сьогодні Кобзаря як символ українства, ми вклоняємось йому за те, що він – єдиний поет-художник в усій світовій культурі, який врятував націю від виродження в умовах колонізації російською імперією.
До дня народження великого генія вчителі української мови та літератури Базан Р.Д., Демидюк Л.Б., Бродецька О.О. провели загальношкільне свято «Я до тебе, Тарасе, йду». Ми розуміємо і будемо розуміти завжди, що сьогоднішня Україна, без перебільшення, постала завдяки шевченківському незламному духу, його думкам і українському слову. Ціною героїв Майдану – Небесної сотні, воїнів, які убиті в Криму, загинули під час воєнних дій на Сході країни, які поклали свої життя за нашу свободу, ми тепер виборюємо справжню Незалежність, про яку мріяв великий кобзар Т.Г. Шевченко і про яку вже ніхто не зможе сказати, що воля і свобода далися Україні надто легко.
Найкращим пам’ятником Великому Кобзареві буде будівництво нової, вільної, очищеної кров’ю боротьби, України!
|
