Субота, 19.09.2020, 18:03
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Новосільський ОСНВК

Block title
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 13
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • МОНМС
    Департамент освіти
    ТОКІППО
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Головна » 2016 » Березень » 2 » Вечір - реквієм «УКЛОНІМОСЬ НИЗЬКО ДО ЗЕМЛІ ТИМ, ХТО В СЕРЦІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ…»
    16:23
    Вечір - реквієм «УКЛОНІМОСЬ НИЗЬКО ДО ЗЕМЛІ ТИМ, ХТО В СЕРЦІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ…»

    Герой — це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну — служінню багатьом.

    Г. Лессінг

    Рости, живи і пам’ятай! Такими словами було  розпочато вечір - реквієм «УКЛОНІМОСЬ НИЗЬКО ДО ЗЕМЛІ ТИМ, ХТО В СЕРЦІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ…» за справжніми героями України, а саме за Небесною Сотнею. Вшанування їхньої пам’яті — це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв. Цей сум, не просто свічка, яку можна поставити десь на згадку. Щемить серце, болить душа. Та слава героїв невмируща! Майдан забути неможливо.Хтось згадує кохану, друга, а хтось — батька, маму, хтось — доньку і сина... Небесна Сотня з вірою в життя йшла вперед свободу українцям здобувати й віддала свою душу та тіло за нас усіх...Герої не вмирають! Вони тут, з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять. Бо змучились від катувань, побоїв і голосу смерті, що на вістрі снайперської кулі... Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять! А ми повинні жити гідно, щоб святу Небесну Сотню нізащо, ніколи не забути. Не дамо пам’яті застигнути. І допоможемо пам’ятати іншим — друзям, родичам, сусідам. Безмежно жаль за перерване героїчне життя, любий Сергію. Підла куля вибирає найкращих — і в горах Карабаху, і на вулицях Києва. Вибач, наш любий Сергію, мою грішну Україну, вона ще не відбулася як держава, і тому не змогла захистити тебе.

              Зі словами: «Як це так, молоді будуть  гинути,  відстоюючи  свою  свободу та право на гідне майбутнє, а я вдома буду сидіти. Я життя вже прожив, а вони ще навіть пороху не нюхали…»,  —  Георгій  Арутюнян  поїхав на  Майдан  з  перших  днів протистояння.

    Мамо, матусю, це я — твій синочок!

    Я тут, я вернувся, казав, що прийду!..

    Та мама не чує, та мама ридає,

    Цілує синочка, що ліг у труну...

    Борися, мій рідний народе,
    Борися за чесне життя,
    Борися і пам”ятай,
    Мене,Устима Голоднюка.

     Погожим днем і в сутінки вечірні
    Ти піднімавсь на гору до Франка,
    Ти так любив театр і рідний Київ,
    Та куля видала до всесвіту квитка.

    Обіймаю тебе, мамочко, бувай,

    Таткові вітання передавай!

    Я люблю вас, рідні, і сумую…

    Ще пізніше зателефоную...

    Ви простіть, що останню картину
    Кров”ю я написав на Майдані.

     

    Пісня"Небесна сотня України"

    Дякую, тобі солдате, за життя...

    За мирне небо, в нас над головою.

    Ховаєшся від куль ти в укриття...

    Воюєш із страшною ордою...Пісня "Я не хочу гратись у війну"

    "Вперед, українці, вперед..."

    Вчителі - учасники.

     

     

    Переглядів: 309 | Додав: scool | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar