Герой — це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну — служінню багатьом.
Г. Лессінг
Рости, живи і пам’ятай! Такими словами було розпочато вечір - реквієм «УКЛОНІМОСЬ НИЗЬКО ДО ЗЕМЛІ ТИМ, ХТО В СЕРЦІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ…» за справжніми героями України, а саме за Небесною Сотнею. Вшанування їхньої пам’яті — це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв. Цей сум, не просто свічка, яку можна поставити десь на згадку. Щемить серце, болить душа. Та слава героїв невмируща! Майдан забути неможливо.Хтось згадує кохану, друга, а хтось — батька, маму, хтось — доньку і сина... Небесна Сотня з вірою в життя йшла вперед свободу українцям здобувати й віддала свою душу та тіло за нас усіх...Герої не вмирають! Вони тут, з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять. Бо змучились від катувань, побоїв і голосу смерті, що на вістрі снайперської кулі... Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі героїчним жовто-блакитним полум’ям горять! А ми повинні жити гідно, щоб святу Небесну Сотню нізащо, ніколи не забути. Не дамо пам’яті застигнути. І допоможемо пам’ятати іншим — друзям, родичам, сусідам.      Безмежно жаль за перерване героїчне життя, любий Сергію. Підла куля вибирає найкращих — і в горах Карабаху, і на вулицях Києва. Вибач, наш любий Сергію, мою грішну Україну, вона ще не відбулася як держава, і тому не змогла захистити тебе.
Зі словами: «Як це так, молоді будуть гинути, відстоюючи свою свободу та право на гідне майбутнє, а я вдома буду сидіти. Я життя вже прожив, а вони ще навіть пороху не нюхали…», — Георгій Арутюнян поїхав на Майдан з перших днів протистояння.
Мамо, матусю, це я — твій синочок!
Я тут, я вернувся, казав, що прийду!..
Та мама не чує, та мама ридає,
Цілує синочка, що ліг у труну...
Борися, мій рідний народе,
Борися за чесне життя,
Борися і пам”ятай,
Мене,Устима Голоднюка. 
Погожим днем і в сутінки вечірні
Ти піднімавсь на гору до Франка,
Ти так любив театр і рідний Київ,
Та куля видала до всесвіту квитка.
Обіймаю тебе, мамочко, бувай,
Таткові вітання передавай!
Я люблю вас, рідні, і сумую…
Ще пізніше зателефоную...
Ви простіть, що останню картину
Кров”ю я написав на Майдані.
Пісня"Небесна сотня України"
Дякую, тобі солдате, за життя...
За мирне небо, в нас над головою.
Ховаєшся від куль ти в укриття...
Воюєш із страшною ордою... Пісня "Я не хочу гратись у війну"
 "Вперед, українці, вперед..."
 Вчителі - учасники.
|
